Бердянська ОДПІ повідомляє
Бердянська ОДПІ повідомляєБердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє
Шановні фізичні особи-підприємці, сплачуйте єдиний внесок вчасно та в повному обсязі!
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що з 01.01.2018 року усі фізичні особи-підприємці (як на спрощеній системі оподаткування, так і на загальній системі) зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Граничні терміни сплати: за І квартал 2018 року - 19 квітня 2018 року,
за ІІ квартал 2018 року - 19 липня 2018 року,
за ІІІ квартал 2018 року - 19 жовтня 2018 року,
за ІV квартал 2018 року - 19 січня 2019 року.
Мінімальний страховий внесок в 2018 році – 819,06 грн. за місяць.
Нагадуємо, що з 01.01.2017 року у разі якщо фізичними особами-підприємцями не отримано дохід у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (819,06 грн.).
ФОП, яка набула статус пенсіонера за віком або особи з інвалідністю та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, або досягла віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняється від сплати за себе єдиного внеску з наступного місяця після набуття такого статусу.
Звертаємо увагу, за порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Понад 8,2 млн. грн. податку на нерухомість сплачено платниками Бердянської ОДПІ
За вісім місяців 2018 року платники податків, які перебувають на обліку в Бердянській ОДПІ, сплатили до місцевого бюджету 8,2 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на 3,4 млн. грн., або на 72,6%, більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Статус платника єдиного податку четвертої групи отримали 140 сільгосптоваровиробників
На сьогодні статус платника єдиного податку четвертої групи отримали 140 юридичних осіб - сільгосптоваровиробників. Найбільшу кількість аграріїв - платників єдиного податку четвертої групи зареєстровано в Бердянському районі – 73 суб’єкт господарювання. Про це повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.
У січні-серпні 2018 року сільгосптоваровиробниками Бердянська та Приморська, які використовують спрощену систему оподаткування четвертої групи, перераховано до місцевих бюджетів 17,7 млн.грн. єдиного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2017 року, надходження від цієї категорії платників зросли на 1,6 млн.грн.
Надходження коштів до Державного бюджету забезпечено біль ніж на 100 відсотків
Як повідомила нам начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова, завдяки зусиллям платників Бердянської ОДПІ протягом січня – серпня 2018 року прогнозні показники з надходжень до Державного бюджету забезпечено на 104,7 відс., і фактично склали 309,9 млн. грн., при доведеному прогнозному завданні 295,9 млн. гривень.
Найбільшу питому вагу, а саме 46,7 відс., в загальній сумі надходжень до Державного бюджету займає ПДВ, якого станом на 01.09.2018 року забезпечено у сумі 144,7 млн. грн., по військовому збору мобілізовано 26,1 млн. грн., по ПДФО надійшло 88,3 млн. грн., податку на прибуток забезпечено у сумі 44,1 млн. гривень. Проти результатів роботи січня – серпня минулого року приріст надходжень до Державного бюджету становить 62,8 млн. грн. або 25,4 відсотка.
Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України
Бердянське управління ДФС у Запорізькій області інформує, що відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (далі – Реєстр) здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з ДФС України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 № 326, Міністерство фінансів України до 13-ї години забезпечує автоматичну обробку інформації, отриманої від ДФС України, та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) Реєстру на своєму офіційному веб-сайті (https://www.minfin.gov.ua/reestr) відповідно до вимог ПКУ.
Не за горами: підприємці незабаром можуть позбутися касових апаратів і видаватимуть електронні чеки
В Україні реалізується пілотний проект щодо використання смартфонів і планшетів в якості касових апаратів. Його мета - спростити та здешевити процес реєстрації розрахункової операції і спростити умови ведення господарської діяльності, - нагадують в Бердянському управлінні ГУ ДФС у Запорізькій області.
Передбачено, що експериментальний проект з упровадження інноваційної системи реєстрації та обліку РРО e-Receipt триватиме до 31 грудня 2019 року. Саме у цей період будуть проведені дослідження роботи новітніх моделей програмних та програмно-технічних комплексів, можливості їх застосування для здійснення розрахункових операцій, прийняті рішення щодо доцільності їх впровадження у промислову експлуатацію та подальшого застосування суб’єктами господарювання. Результати проведеного пілотного проекту будуть узагальнені у ДФС України з урахуванням пропозицій, поданих територіальними органами ДФС, центрами сервісного обслуговування, користувачами новітніх моделей та передані для подальшої роботи до Мінфіну.
Що ж отримає бізнес від впровадження нововведення?
На сьогодні при проведенні розрахунків суб’єкти господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також купівлі-продажу іноземної валюти, повинні використовувати РРО. Але існуюча система реєстрації і обліку РРО потребує від підприємців значних витрат на придбання та обслуговування реєстратора розрахункових операцій.
Система e-Receipt створить передумови для демонополізації ринку засобів для реєстрації розрахункових операцій, спростить процедуру їх введення в експлуатацію та використання, та більш того, зменшить витрати підприємців на їх придбання та обслуговування.
Загалом, система реєстрації та обліку РРО – e-Receipt має наступні переваги:
- може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм (персональні комп’ютери, планшети, смартфони тощо);
- передбачає оnline реєстрацію пристроїв без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею;
- всі кейси цієї системи безкоштовні для її користувачів та не потребують абонентської плати за користування;
- система працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів;
- сформований електронний чек буде реєструватися в системі ДФС та доповнюватися QR-кодом, при цьому інформація про чек та його QR-код будуть доступні для перегляду в «Електронному кабінеті» платника та доступні для перегляду покупцем. Електронний чек матиме юридичну силу на рівні із звичайним у випадку, якщо покупець захоче повернути товар чи направити скаргу у відповідні органи.
Слід додати, що система електронного адміністрування розрахункових операцій успішно працює у Європі, де розрахункові операції проводять навіть продавці сувенірної продукції.
У фіскальній службі сподіваються, що реалізація вищезазначеної ініціативи дозволить зменшити об’єми тіньового обігу, особливо підакцизних товарів, допоможе у боротьбі із сірим імпортом, контрабандою та нелегальною торгівлею, забезпечить захист споживача, буде стимулювати суб’єктів господарювання використовувати РРО, оскільки зникне аргумент щодо незручностей та дорожнечі реєстраторів.
Роз’яснення законодавства
Особливості ведення книгу обліку доходів (витрат) підприємцями-платниками єдиного податку
Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.
Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема, оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.
Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ, та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.
Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.
Підприємство порушило умови перебування на спрощеній системі оподаткування. Дізнайтесь про наслідки
Платники єдиного податку зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування (податок на прибуток підприємств) у таких випадках та в строки:
- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок: 6% - для платників ПДВ; 10% - для платників, що включають ПДВ до складу єдиного податку)
- до суми перевищення обсягу доходу понад 5 млн. грн..;
- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий;
- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Крім того, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Зазначена норма передбачена п.п. 298.2.1, п.п. 298.2.2, п.п. 298.2.3 ст. 298; п. 293.5 ст. 293 Податкового кодексу України.
Платник єдиного – юридична особа перейшов на сплату податку на прибуток. Дізнайтесь про особливості звітування.
Платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.
Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.
У Декларації показники доходу від будь-якої діяльності (рядок 01), фінансового результату до оподаткування (рядок 02) та об'єкта оподаткування (рядок 04) визначаються за період перебування такого платника на загальній системі оподаткування.
Разом з такою Декларацією необхідно подати фінансову звітність, у тому числі, за період перебування на спрощеній системі оподаткування.
Якщо сума доходів за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року, не перевищує 20 млн. грн., то об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за умови прийняття рішення про таке незастосування і зазначення інформації про таке рішення у Декларації.
Зазначена норма передбачена п. 137.5 ст. 137, пп. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України.
Працівнику нараховано дохід у негрошовій формі. Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб і відображення у розрахунку за ф. 1 ДФ
У разі нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Податковим кодексом, помножена на коефіцієнт.
Коефіцієнт. обчислюється за такою формулою К = 100 : (100 - Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування (для ставки податку 18% – коефіцієнт 1,21951).
Також вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
При цьому застосування «натурального» коефіцієнта для військового збору не передбачено .
У податковому розрахунку за ф. 1 ДФ у графі 3а "Сума нарахованого доходу", відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу.
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння).
У графі 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
Оскільки зазначений «натуральний» коефіцієнт при нарахуванні доходів у негрошовій формі застосовується для визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, то у разі надання доходів у негрошовій формі, суми нарахованого доходу у графах 3а "Сума нарахованого доходу" та 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку за ф. 1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнту.
Зазначена норма передбачена п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України, п. 3.2, п. 3.3 розд. ІІІ "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.
Платник податку на прибуток придбав ліцензію. Які податкові наслідки, якщо підприємство обліковує різниці при визначенні об’єкта оподаткування?
До групи 6 нематеріальних активів відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) зі строком корисного використання не менше двох та не більше десяти років.
В податковому обліку розрахунок амортизації нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
При цьому, не підлягають амортизації витрати на придбання та ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих нематеріальних активів.
При розрахунку податкової амортизації застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.
Для розрахунку податкової амортизації визначається вартість нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю (п. 10 П (С) БО 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом МФУ від 18.10.1999 № 242)
Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Фінансові витрати не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати») (п. 11 П(С)БО 8).
Отже, нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації.
При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої податкової амортизації таких нематеріальних активів.
Зазначена норма передбачена п. 138.3.ст. 138 Податкового кодексу.
Підприємство виплачує нерезиденту роялті за договором, укладеним в іноземній валюті. Як визначити дохід для сплати податку на доходи нерезидента?
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, утримують податок з таких доходів, ставкою 15% їх суми та за їх рахунок.
Такий податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Оскільки податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, сплачується до бюджету під час виплати таких доходів на користь нерезидента, то сума доходів, з якої утримується та сплачується податок, визначається виходячи з офіційного курсу НБУ на дату виплати таких доходів.
Зазначена норма передбачена п.п. 141.4.2 ст. 141 Податкового кодексу.
Працівник звільняється в зв’язку з виходом на пенсію. Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб вихідна допомога?
Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Винятки, щодо невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів (визначені ст. 165 Податкового кодексу), не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Зазначена норма визначена п.п. 14.1.48 ст. 14, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.
Чи виникає право на податкову знижку, якщо за навчання студента сплатили не члени його сім’ї першого ступеня споріднення?
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення.
Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Отже, якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (брат, сестра, дід, баба та інші особи), то право на податкову знижку щодо таких сумм відсутнє.
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.263 ст. 14; п.п.166.3.3 ст. 166 Податкового кодексу України.
Внесено зміни до порядку відшкодування добових
Бердянська ОДПІ повідомляє, що 05.09.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 року № 679 «Про внесення зміни до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98» (далі – Постанова № 679).
Постановою № 679 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (далі – Постанова № 98) стосовно відшкодування добових.
Так, відповідно до внесених Постановою № 679 змін, супроводжуючому відряджену особу з інвалідністю I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату і зору відшкодують добові витрати.
Крім того Постановою № 98 визначено, що таким особам, за наявності підтвердних документів, відшкодовуються також витрати на:
? проїзд (в тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);
? оплату вартості проживання в готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;
? побутові послуги, які включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більше ніж 10% сум добових витрат для держави, до якої відряджаються працівник, визначених для кожного держави окремо, за всі дні проживання;
? бронювання місць в готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 % вартості місця за добу;
? користування постільними речима в поїздах;
? оформлення закордонних паспортів;
? оформлення дозволів на в’їзд (віз);
? оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності оригіналу такого поліса з відміткою про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджаються працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух в зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;
? обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження;
?оплату службових телефонних розмов;
? комісійні витрати в разі обміну валюти.
Постанову № 679 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 05.09.2018 № 165.
Платники єдиного податку: особливості анулювання реєстрації
Бердянське управління ДФС у Запорізькій області доводить до відома платників, що порядок анулювання реєстрації юридичної особи як платника єдиного податку визначені п.п. 299.10, 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до норм Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) переходу на сплату інших податків і зборів, у випадках та в строки передбачених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України.
Крім цього, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених главою І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV Податкового кодексу України, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Про які податкові норми мають знати громадяни, що здають квартири в оренду
Власник квартири – фізична-особа в залежності від порядку оподаткування може здавати в оренду житло двома способами.
Перший – здає в оренду своє майно як фізична особа. Другий – власник житла здає його в оренду в порядку комерційної діяльності, яку веде в статусі фізичної особи-підприємця (ФОП). У цьому випадку він має право зареєструватися в одній з груп платників єдиного податку. Виконувати фіскальні зобов’язання треба за правилами обраної групи.
Оподаткування доходів від здачі житла в оренду.
За правилами статей 319 і 320 Цивільного кодексу України (ЦКУ), власник майна має право вільно ним розпоряджатися і використовувати, в тому числі, для підприємницької діяльності. Це положення дає можливість власникам житла здавати його в оренду на основі платного договору. Орендодавець та орендар самі визначають розмір плати за користування житлом. Податковим кодексом визначено, що розмір податкового зобов’язання з доходу від здачі житла в оренду обчислюють на основі орендної плати, зазначеної в договорі. Сума фіскального зобов’язання не може бути меншою за мінімальну суму платежу за повний чи неповний місяць оренди. Кожен громадянин, який не є підприємцем, але здає квартиру, будинок чи навіть кімнату в оренду, довгострокову або подобову, має сплатити з отриманого доходу податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та 1,5 відсотків військового збору.
Мінімальну суму орендної плати щороку визначають органи місцевого самоврядування. Мінімальна сума орендного платежу визначається за Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1253, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом самоврядування села, селища, місця, на території яких вона розташована.
Орендодавець в поточному році сам обчислює і сплачує податок щокварталу. Виплату, за правилами статті 170 ПКУ, податкову виплату треба зробити протягом 40 календарних днів, після останнього дня минулого звітного періоду.
Застосування штрафних санкцій.
За несплату податку в термін, за правилами статті 127 ПКУ, орендодавці платять штрафи в таких розмірах: 10% від величини не сплаченого вчасно податкового зобов’язання – при запізненні з платежем на 30 календарних днів включно; 20% від величини не сплаченого вчасно податкового зобов’язання – при запізненні з платежем на термін більше 30 календарних днів.
Оподаткування доходів від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна
Відповідно до норм Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.