Бердянська ОДПІ повідомляє
Бердянська ОДПІ повідомляєБердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє
Нагадуємо про дію нових бюджетних рахунків з 11.09.2018 року
Фіскальна служба Запорізької області звертає увагу, що з 02 липня 2018 року змінились реквізити бюджетних рахунків для сплати податків, зборів та платежів, але до 11 вересня було встановлено перехідний період.
З 11 вересня 2018 року діють виключно нові бюджетні рахунки для сплати податків, зборів та платежів, а рахунки, відкриті на МФО іншому, ніж 899 998, закриті.
Кошти, які сплачуватимуться на старі рахунки (МФО 813 015), не будуть зараховуватись до бюджетів, а повертатимуться як нез’ясовані надходження.
Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків розміщена на веб-порталі ДФС та суб-сайті фіскальної служби Запорізької області в рубриці «Бюджетні рахунки» (http://sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki, http://zp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/).
В зоні особливої уваги: якщо роботодавець порушує законодавство - найманий працівник може зателефонувати на «гарячу лінію» ДФС
Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для бюджету, який недоотримує у повній мірі сплату податку з доходів фізичних осіб та військового збору. При цьому страждають й працівники, які офіційно не працевлаштовані. А це значить, що вони позбавлені соціальних гарантій: права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності. Як результат - громадяни втрачають пенсійний стаж та можливість отримання державної допомоги у разі втрати роботи.
Крім того, неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежна від роботодавця, його дій по відношенню до працівників. Повна протилежність їм - офіційно оформлені трудові відносини, які надають можливість громадянам відстоювати свої права у судах у разі конфлікту з роботодавцем, - інформують в Бердянському управлінні ГУ ДФС у Запорізькій області.
Державна фіскальна служба приділяє особливу увагу заходам з детінізації ринку праці та боротьбі з виплатою заробітної плати «в конвертах». З метою запобігання порушенням у сфері податкового законодавства та легалізації трудових відносин у ДФС України функціонує телефонна «гаряча лінія» 0800-501-007.
Бердянщина та Приморськ зібрали 33 мільйона гривень військового збору
За десять місяців 2018 року для зміцнення української армії платники податків Бердянська та Приморська перерахували до державного бюджету 33,1 млн. грн. військового збору. Цей показник на 20,2 відс. або на 5,5 млн. грн. перевищив надходження збору за минулорічний період.
Найбільші суму або 68,2 відс. надходжень в загальний вклад внесли платники та громадяни м. Бердянська, які перерахували для української армії 22,6 млн. гривень. Платники Бердянського та Приморського районів зібрали до бюджету на підтримку Збройних сил України по 5,2 млн. грн. та 5,3 млн. грн. відповідно.
Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування військового збору до бюджету є роботодавці, які нараховують доходи у вигляді заробітної плати та інших доходів на користь платників податків, ставка складає 1,5% від об’єкта оподаткування.
Підприємства Бердянська та Приморська стали майже у 2 рази прибутковішими
За 10 місяців цього року підприємства Бердянщини та Приморська наростили сплату податку на прибуток на 77,1 відс. або 26,2 млн. грн. проти минулого року. Загалом від бердянського та приморського бізнесу до бюджетів усіх рівнів надійшло 930,1 млн. грн. та 60,2 млн. грн. цього податку.
Державний бюджет отримав 51,3 млн. грн. від зазначеної суми, що на 21,2 млн. грн. перевищує минулорічні надходження.
Також спостерігається зростання надходжень і до місцевих бюджетів, які у цьому році додатково поповнилися на 5,0 млн. грн. податку на прибуток. Загалом же юридичні особи нашого краю спрямували до місцевої скарбниці 8,9 млн. грн. зазначеного податку.
Новини законодавства
Про порядок надання довідки про відсутність заборгованості
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що у зв’язку із затвердженням Міністерством фінансів України наказом від 03.09.2018 № 733 Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок) повідомляє.
З 07.11.2018 заява про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), має подаватися платниками за формою, встановленою додатком 2 до Порядку (ідентифікатор форми електронного документа – J1300305).
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, за встановленою формою згідно з додатком 1 до Порядку (ідентифікатор форми електронного документа – J1400305). У такому самому порядку здійснюється підготовка та надання Довідок за результатами розгляду Заяв платників, поданих до 07.11.2018 року.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в контролюючому органі, до якого було подано Заяву.
Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
Наказ № 733 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.10.2018 № 80.
Скасування реєстрації КОРО
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує про порядок скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі — КОРО) на реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО) якщо суб’єкт господарювання прийняв рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.
Питання скасування реєстрації КОРО у таких випадках визначені затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 (13 змінами), нормативно-правовими актами:
- Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі — Порядок реєстрації РРО);
- Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій (далі — Порядок реєстрації КОРО).
Так, згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 № 773, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1106/32558, до названих порядків внесені зміни, якими встановлено таке.
Суб'єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії. У такому випадку суб'єкт господарювання має право:
- не реєструвати КОРО на новий РРО, про що зазначає у заяві про реєстрацію РРО за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку реєстрації РРО);
- скасувати реєстрацію КОРО на вже зареєстрований РРО, подавши заяву про скасування реєстрації книги за ф. № 2-КОРО (додаток 4 до Порядку реєстрації КОРО).
Суб’єкти господарювання, які прийняли таке рішення, не мають права
здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії. Рішення суб'єкт господарювання приймає у вигляді
розпорядчого документа, засвідчена копія якого додається до відповідної заяви. Про наявність такого додатку має бути зазначено у відповідній частині заяви. У разі одночасного подання одним суб’єктом господарювання заяв про скасування реєстрації КОРО на РРО, що зареєстровані в одній або кількох господарських одиницях, на діяльність яких поширюється таке рішення, суб’єкт господарювання може подати одну копію розпорядчого документа (додати до першої заяви).
Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається, що КОРО на цей РРО не реєструвалась. У зв’язку з цим до заяви за ф. № 2-КОРО у цих випадках має бути додане реєстраційне посвідчення на РРО та про наявність такого додатку зазначено у відповідній частині заяви.
Разом із заявою за ф. № 2-КОРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу книгу ОРО (книги ОРО, якщо на діючий РРО зареєстровано більше одної книги), реєстрація якої (яких) скасовується. Книга має бути належно заповнена до дати подання заяви за ф. № 2-КОРО включно.
Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування реєстрації КОРО і додатків до неї, проводить скасування реєстрації КОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС. Про скасування реєстрації КОРО посадова особа контролюючого органу здійснює запис на титульній сторінці КОРО із зазначенням дати, причини та підстави для скасування реєстрації КОРО. Після останнього запису у книзі робиться запис «У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється» та зазначаються реквізити розпорядчого документа, копія якого подана до органу ДФС. Запис у КОРО засвідчується підписом посадової особи та печаткою контролюючого органу. Книги, реєстрація яких скасована, зберігаються у суб’єктів господарювання відповідно до Закону.
Після реєстрації нового РРО без КОРО або скасування реєстрації КОРО на вже зареєстрований РРО контролюючий орган формує нове реєстраційне посвідчення на РРО із внесенням після рядка «Дата реєстрації РРО» запису «Книга ОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється».
Детальніше дивіться в листі Державної фіскальної служби України від 2 листопада 2018 року № 34185/7/99-99-08-01-03-18.
До відома сільськогосподарських товаровиробників
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що Законом № 2497 були внесені зміни до Податкового кодексу, зокрема, п. 168.4 ст. 168 Кодексу доповнено п.п. 168.4.9 такого змісту:
"168.4.9. Суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об'єктів оренди (суборенди, емфітевзису) ".
При цьому податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб є зокрема, самозайнята особа, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV Кодексу (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Враховуючи викладене, податковий агент, зокрема, самозайнята особа яка здійснює нарахування (виплату) доходів фізичній особі у вигляді орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Відповідно, платники податків, в тому числі самозайняті особи, які здійснюють нарахування (виплату) доходів у вигляді орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення фізичним особам зобов’язані стати на облік за неосновний місцем обліку.
За матеріалами листа ДФС України від 02.11.2018. №34087/7/99-99-13-01-02-17
Роз’яснення законодавства
|
Про адміністрування плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів
Відповідно до ст. 9, 10 Податкового кодексу України плата за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Плата) у переліку загальнодержавних, місцевих податків та зборів відсутня.
Частиною п'ятою статті 18 Закону України від 13 грудня 2001 року № 2894-ІІІ «Про тваринний світ» визначено, що порядок справляння і розміри збору за спеціальне використання об’єктів тваринного світу встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, згідно з абзацом другим пункту 10 Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і розміри збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449 (далі - Порядок), механізм справляння цього збору визначається Інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі - Інструкція), затвердженої спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінекобезпеки та ДПА України від 24.12.199 № 167/156/299/300/650, зареєстрованим у Мін’юсті за № 17/4238 та передбачає заповнення і подання до контролюючого органу Розрахунку платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Розрахунок).
Форму Розрахунку затверджено додатком до п. 2.2 Інструкції.
|
Відповідно до абзацу другого пункту 5 Порядку збір за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів - це сума авансового платежу за одержання користувачами квот вилову в розмір 5 відсотків вартості квоти, щоквартальний збір за фактичний вилов рибних та інших водних живих ресурсів із зменшенням на суму авансового платежу і витрат на здійснення в попередні періоди рибоводно-меліоративні роботи та роботи з відтворення рибних та інших водних живих ресурсів.
З метою правильності визначення задекларованих платниками зобов’язань
|
з Плати та достовірного відображення нарахувань у інтегрованій картці платника податків, а також враховуючи, що Розрахунок затверджено у 2000 році і в ньому відсутня строка (колонка) «нарахування з початку року за попередній звітний період», а зазначено лише колонку «нараховано за звітний період, грн.», то платникам необхідно подавати звітність за квартал, а не з початку року.
(Лист ДФС України від 22.10.2018 № 32524/7/99/99-12-03-04-17).
Відсутність об’єктів обчислення екологічним податком: коли повідомляти контролюючий орган
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує, що відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо платник екологічного податку (далі – податок) з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний відповідно до ст. 250 ПКУ подавати податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 715 із змінами.
Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів для обчислення податку, не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Водночас, суб’єкти господарювання, які є платниками податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.
В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.
Амортизація основних засобів: відображення у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 червня 2016 року № 553 із змінами (далі – Звіт), (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 ПКУ), та річну фінансову звітність.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Згідно зі ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема на принципі нарахування – доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Отже, у рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат).
При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.
Враховуючи те, що дані, наведені у Звіті, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, всі суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), сформовані за правилами бухгалтерського обліку мають бути відображені у Звіті. Тобто, суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), які не відображені у рядках 1.1 – 1.10 та 2.1 – 2.5 Звіту, відображаються у рядках 1.11 «Інші доходи» та 2.6 «Інші видатки (витрати)» Звіту.
Про сплату ПДВ особами, не зареєстрованими платниками ПДВ при отриманні послуг від нерезидентів на митній території України
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу платників, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та наказу ДФС України від 10 квітня 2015 року № 267 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Наказ № 267), нарахування і сплата податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України здійснюються на бюджетний рахунок з кодом бюджетної класифікації 14010100 (після перекодування 14060100) «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».
Що стосується рахунку з кодом бюджетної класифікації 14060400 «Податок на додану вартість із імпортованих на територію України робіт, послуг», то на зазначений рахунок відповідно до наказу № 267 спрямовуються виключно нарахування ПДВ з вартості послуг, отриманих особами, не зареєстрованими платниками ПДВ, від нерезидентів на митній території України за актами перевірок.
Повернення пального отримувачем: порядок коригування показників акцизної накладної
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області повідомляє, що відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2016 року № 218 із змінами (далі – Порядок № 218), якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, що реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної (далі – АН), показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування (далі – РК) акцизної накладної та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).
Коригуються лише показники АН, складених та зареєстрованих в ЄРАН відповідно до ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (п. 2 розділу ІІІ Порядку № 218).
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 218 встановлено, що РК акцизної накладної складається особою, яка реалізує пальне.
РК акцизної накладної, складений платником акцизного податку (далі – податок) до АН з реалізації пального неплатникам податку або складений за іншими операціями, ніж реалізація пального отримувачам пального, підлягає реєстрації у ЄРАН таким платником податку (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 218).
Якщо у РК акцизної накладної, складеному до АН з реалізації пального платникам податку, передбачається збільшення обсягів реалізованого пального або якщо коригування показників не змінює обсягу реалізованого пального, РК акцизної накладної складається та реєструється в ЄРАН особою, що реалізує пальне, в порядку, передбаченому для акцизних накладних (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 218).
Якщо у РК акцизної накладної, складеному до АН з реалізації пального платникам податку, передбачається зменшення обсягів реалізованого пального, особа, що реалізує пальне, складає РК акцизної накладної та направляє його отримувачу пального, який здійснює реєстрацію такого РК в ЄРАН.
При цьому особа, що реалізує пальне, має право зменшити обсяг реалізованого пального у податковій декларації за таким РК після його реєстрації в ЄРАН отримувачем пального (п. 6 розділу ІІІ Порядку № 218).
Право на податкову знижку за іпотечним кредитуванням, якщо житло у спільній власності подружжя
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області нагадує, що згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).
Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.
Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.
Офіційне оформлення трудових відносин надає право на податкову знижку за витратами на страхові платежі
Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області звертає увагу, що своєчасна та у повному обсязі виплата заробітної плати сприяє отриманню соціальних гарантій громадян і дозволяє на законодавчому рівні отримувати ці гарантії.
Так, згідно з п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму витрат платника ПДФО на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
Чи оподатковується ПДФО вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію?
Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Відповідно до абзацу «з» підпункту 165.1.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Отже вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Про трудові відносини для працюючих студентів